серм'яга
СЕРМ'Я́ГА, и, ж., заст.
Семиряга.
Свита із серм'яги; Вона хутенько накинула серм'ягу, зав'язала хустку і вийшла з хати (Леся Українка);
Видно, хлопець уже знався з відвагою. Правда, плечі покриті серм'ягою (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)