серпоріз

СЕРПОРІ́З, у, ч.

Те саме, що волови́к 2.

І замість села, що видовжилося колись по дніпровому берегу й подалося далеко в поле, стоїть тут і там три десятки нашвидкуруч побудованих хат, а між ними де-неде піниться білою кашкою серпоріз, беззвучно подзвонюють синіми дзвіночками зозулині чобітки й рожево усміхаються брат-і-сестра, раді, що їх вітром занесло сюди між люди з близьких лук (Б. Антоненко-Давидович).