серпочок

СЕРПО́ЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до серпо́к.

[Мати (виходить із-за хати):] Ну, давай вже, любко, мені серпочка – другого ж немає (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. серпочок — серпо́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. серпочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до серп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. серпочок — СЕРПО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до серпо́к. [Мати (виходить із-за хати):] Ну, давай вже, любко, мені серпочка — другого ж немає (Л. Укр., III, 1952, 232).  Словник української мови в 11 томах