сестриця

СЕСТРИ́ЦЯ, і, ж.

Пестл. до сестра́.

Поклонивсь [Уласович] хорунженку низесенько та й каже: – Віддайте за мене Олену, сестрицю вашу! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Брат ходить, полює, Сестрицю годує (С. Руданський);

Дивлюсь – се наша сусіда. Перехилилась через тин та й кланяється. Я хутенько втерла сльози. – Добридень, – кажу, – сестрице! (Марко Вовчок);

* Образно. Тополі – три сестриці – простягали вітру віти, свому [своєму] брату степовому (О. Гуреїв);

* У порівн. Ой дай мене, моя мати, до нової хати, Там зовиця, як сестриця, свекруха, як мати (з народної пісні);

* Образно. * У порівн. Глянь, серед поля ліворуч, Наче сестриці три поруч, Три скирти сіна ось близько (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. сестриця — сестри́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сестриця — -і, ж. Пестл. до сестра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сестриця — Сестри́ця, -ці; -ри́ці, -ри́ць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. сестриця — СЕСТРИ́ЦЯ, і, ж. Пестл. до сестра́. Поклонивсь [Уласович] хорунженку низесенько та й каже: — Віддайте за мене Олену, сестрицю вашу! (Кв.-Осн., II, 1956, 156); Брат ходить, полює, Сестрицю годує (Рудан., Тв.  Словник української мови в 11 томах
5. сестриця — Сестриця, -ці ж. ум. отъ сестра.  Словник української мови Грінченка