сестриччин

СЕСТРИ́ЧЧИН, а, е.

Прикм. до сестри́чка; належний сестричці.

Михайло на сю річ сестриччину мовчить, бо не хоче змагатися з дівчинкою маленькою (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. сестриччин — сестри́ччин прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сестриччин — [сеистрич:иен] м. (на) -ному/-н'ім; ж. -на; с. -неи; мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. сестриччин — -а, -е. Прикм. до сестричка. || Належний сестричці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сестриччин — Сестри́ччин, -на, -не (від сестри́чка)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сестриччин — СЕСТРИ́ЧЧИН, а, е. Прикм. до сестри́чка; належний сестричці. Михайло на сю річ сестриччину мовчить, бо не хоче змагатися з дівчинкою маленькою (Вовчок, І, 1955, 382).  Словник української мови в 11 томах