сестричка
СЕСТРИ́ЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до сестра́.
Усі вони любили дуже, пестили і жалували сестричку свою малую, Галю (Марко Вовчок);
На горизонті появилася моя мила двоюрідна сестричка Олена (Я. Гримайло);
[Олеся:] Хіба ж не скучно з вами? От кавалери! Один похнюпа, другий тюхтій... Гайда, сестрички, від них, без нас вони швидш [швидше] розбалакаються (М. Кропивницький);
– Що там по радіо передають, сестричко? – запитував він медичну сестру кожного ранку (Д. Ткач);
* У порівн. Далека росіянко незнайома Голубоока дівчино струнка!.. Пізнай мене... І, як сестричка, усміхнись мені (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)