сестричка
СЕСТРИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сестра́.
Усі вони любили дуже, пестили і жалували сестричку свою малую, Галю (Вовчок, І, 1955, 287);
На горизонті появилася моя мила двоюрідна сестричка Олена (Грим., Подробиці.., 1956, 35);
[Олеся:] Хіба ж не скучно з вами? От кавалери! Один похнюпа, другий тюхтій… Гайда, сестрички, від них, без нас вони швидш [швидше] розбалакаються (Кроп., II, 1958, 254);
— Що там по радіо передають, сестричко? — запитував він медичну сестру кожного ранку (Ткач, Крута хвиля, 1956, 235);
*У порівн. Далека росіянко незнайома Голубоока дівчино струнка!.. Пізнай мене… І, як сестричка, усміхнись мені (Рильський, III, 1961, 176).
Лиси́чка-сестри́чка див. лиси́чка¹.
Словник української мови (СУМ-11)