Словник української мови у 20 томах

сечовиснаження

СЕЧОВИ́СНАЖЕННЯ, я, с.

Хронічна хвороба, яка виникає внаслідок порушення обміну речовин і характерну особливість якої становить дуже посилене виділення сечі.

Інсулін регулює використання цукру організмом. Недостатнє вироблення його спричиняє цукрове сечовиснаження, цукровий діабет (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сечовиснаження — сечови́снаження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. сечовиснаження — -я, с. Хронічна хвороба, яка виникає внаслідок порушення обміну речовин і характерну особливість якої становить посилене виділення сечі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сечовиснаження — СЕЧОВИ́СНАЖЕННЯ, я, с. Хронічна хвороба, яка виникає внаслідок порушення обміну речовин і характерну особливість якої становить дуже посилене виділення сечі. Інсулін регулює використання цукру організмом.  Словник української мови в 11 томах