сечовиснаження

СЕЧОВИ́СНАЖЕННЯ, я, с. Хронічна хвороба, яка виникає внаслідок порушення обміну речовин і характерну особливість якої становить дуже посилене виділення сечі.

Інсулін регулює використання цукру організмом. Недостатнє вироблення його спричиняє цукрове сечовиснаження, цукровий діабет (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 192).

Значення в інших словниках

1. сечовиснаження — сечови́снаження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сечовиснаження — -я, с. Хронічна хвороба, яка виникає внаслідок порушення обміну речовин і характерну особливість якої становить посилене виділення сечі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сечовиснаження — СЕЧОВИ́СНАЖЕННЯ, я, с. Хронічна хвороба, яка виникає внаслідок порушення обміну речовин і характерну особливість якої становить дуже посилене виділення сечі. Інсулін регулює використання цукру організмом. Недостатнє вироблення його спричиняє цукрове сечовиснаження, цукровий діабет (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах