сечовід
СЕЧОВІ́Д, во́да, ч. Трубчаста протока нирки людини й хребетних тварин, яка виводить сечу до сечового міхура.
Сечоводи мають вигляд трубочок, які виходять з ниркової миски і впадають у сечовий міхур (Анат. і фізіол. люд., 1957, 132).
Словник української мови (СУМ-11)