сибірка

СИБІ́РКА, и, ж.

1. мед., вет. Гостра інфекційна хвороба тварин і людини, що викликається сибірковою паличкою.

Заразні хвороби тварин, на які можуть хворіти люди, називають зоонозами. До них відносять сибірку, сап, сказ, ящур, чуму (з навч. літ.);

Зрадлива доля мужича .. – неврожай, чи градом хліб побило, чи пожежа змела двір, чи чума, сибірка на худобу, лишився без тягла... – був хазяїн і нема! (А. Головко).

2. Старовинний російський верхній одяг із сукна, який має форму короткого приталеного каптана із зборами й стоячим коміром.

Он іде піхотний офіцер, невідомо звідки занесений до Ніжина, он промайнув купець у сибірці на бігових дрожках (О. Полторацький).

Значення в інших словниках

1. сибірка — сибі́рка іменник жіночого роду, істота хвороба  Орфографічний словник української мови
2. сибірка — (пошесть худоби) телій.  Словник синонімів Караванського
3. сибірка — див. в'язниця  Словник синонімів Вусика
4. сибірка — -и, ж. 1》 мед., вет. Гостра інфекційна хвороба тварин і людини, що викликається сибірковою паличкою. 2》 Старовинний російський верхній одяг із сукна, який має форму короткого приталеного каптана зі зборами та стоячим коміром.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сибірка — Гостра інфекційна хвороба, переважно вел. рогатої худоби, овець, коней, інфікованих бацилою с.; симптоми: запальна інтоксикація, набряк слизової оболонки; висока смертність; небезпечна для людини, перебіг важкий.  Універсальний словник-енциклопедія
6. сибірка — СИБІ́РКА (гостра інфекційна хвороба тварин і людей), ТЕ́ЛІЙ.  Словник синонімів української мови
7. сибірка — Сибі́рка, -ки, -ці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. сибірка — СИБІ́РКА, и, ж. 1. Гостра інфекційна хвороба тварин і людини, що викликається сибірковою паличкою. Заразні хвороби тварин, на які можуть хворіти люди, називають зоонозами. До них відносять сибірку, сап, сказ, ящур, чуму (Підручник дезинф.  Словник української мови в 11 томах