сибірка —
-и, ж. 1》 мед., вет. Гостра інфекційна хвороба тварин і людини, що викликається сибірковою паличкою. 2》 Старовинний російський верхній одяг із сукна, який має форму короткого приталеного каптана зі зборами та стоячим коміром.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сибірка —
СИБІ́РКА, и, ж. 1. мед., вет. Гостра інфекційна хвороба тварин і людини, що викликається сибірковою паличкою. Заразні хвороби тварин, на які можуть хворіти люди, називають зоонозами. До них відносять сибірку, сап, сказ, ящур, чуму (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
сибірка —
Гостра інфекційна хвороба, переважно вел. рогатої худоби, овець, коней, інфікованих бацилою с.; симптоми: запальна інтоксикація, набряк слизової оболонки; висока смертність; небезпечна для людини, перебіг важкий.
Універсальний словник-енциклопедія
сибірка —
Сибі́рка, -ки, -ці
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сибірка —
СИБІ́РКА, и, ж. 1. Гостра інфекційна хвороба тварин і людини, що викликається сибірковою паличкою. Заразні хвороби тварин, на які можуть хворіти люди, називають зоонозами. До них відносять сибірку, сап, сказ, ящур, чуму (Підручник дезинф.
Словник української мови в 11 томах