сибірський
СИБІ́РСЬКИЙ, а, е.
Стос. до Сибіру.
На одній з водяних лисин він побачив гурт диких качок .. Чохов довго милувався ними, пригадуючи сибірські мочари та озера і своє полювання в тайзі (Григорій Тютюнник);
Він [В. Короленко] сказав у найчорніші дні, Доріг сибірських порохом укритий: – А все-таки поперед нас огні! (М. Рильський);
// Власт. Сибіру.
Прийшла весна – сибірська, блискавична (М. Рильський);
У степу навіть бійці-сибіряки, звиклі до суворих сибірських зим, найбільше потерпали не від чого іншого, як від лютої оцієї холоднечі (О. Гончар);
// Який походить із Сибіру.
Першим російським посланником, що досяг Пекіна і привіз цінні дані про Китай, був Іван Петлін, сибірський козак з м. Томська (з наук.-попул. літ.);
// Уживається у складі деяких ботанічних і зоологічних назв.
Сибірська яблуня;
Сибірський кінь;
Сибірський меринос.
Словник української мови (СУМ-20)