сивесенький
СИВЕ́СЕНЬКИЙ, а, е, нар.-поет.
Пестл. до сиве́нький.
Через нашу річечку Переправа є, Там дідок сивесенький Гучно в бубон б'є (І. Муратов);
– Моя мила, милесенька, Голубка сивесенька, Усю нічку буркотала, Мені спать не давала (з народної пісні);
Чудовий нічліг! Стелі в йому головою не думай достати, хіба навспинячки станеш. Стеля сивесенька (А. Тесленко).
Словник української мови (СУМ-20)