сивесенький
СИВЕ́СЕНЬКИЙ, а, е, нар.-поет. Пестл. до сиве́нький.
Через нашу річечку Переправа є, Там дідок сивесенький Гучно в бубон б’є (Мур., Лірика, 1954, 82);
— Моя мила, милесенька, Голубка сивесенька, Усю нічку буркотала, Мені спать не давала (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 23);
Чудовий нічліг! Стелі в йому головою не думай достати, хіба навспинячки станеш. Стеля сивесенька (Тесл., З книги життя, 1949, 44).
Словник української мови (СУМ-11)