сивець
СИВЕ́ЦЬ, вця́, ч., розм. Те саме, що сива́ш.
— Да як жаль же мені сивця-воронця, Сивця-воронця, білого копитця (Чуб., III, 1872, 295);
Не першина сивцю́ війна (Номис, 1864, № 5782).
Словник української мови (СУМ-11)СИВЕ́ЦЬ, вця́, ч., розм. Те саме, що сива́ш.
— Да як жаль же мені сивця-воронця, Сивця-воронця, білого копитця (Чуб., III, 1872, 295);
Не першина сивцю́ війна (Номис, 1864, № 5782).
Словник української мови (СУМ-11)