сивець

Сивець, -вця

м. = сиваш. Не першина сивцю війна. Ном. № 5782. Да як жаль же мені сивця-воронця, сивця-воронця, білого копитця. Чуб. III. 295.

Значення в інших словниках

1. сивець — сиве́ць іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. сивець — див. кінь; сивий  Словник синонімів Вусика
3. сивець — -вця, ч., розм. Те саме, що сиваш.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сивець — СИВЕ́ЦЬ, вця́, ч., розм. Те саме, що сива́ш. – Да як жаль же мені сивця-воронця, Сивця-воронця, білого копитця (П. Чубинський); Не першина сивцю́ війна (Номис); Після повернення з фронту жив і живе єдиним предчуттям: ось-ось і в його дворі заірже...  Словник української мови у 20 томах
5. сивець — СИВЕ́ЦЬ, вця́, ч., розм. Те саме, що сива́ш. — Да як жаль же мені сивця-воронця, Сивця-воронця, білого копитця (Чуб., III, 1872, 295); Не першина сивцю́ війна (Номис, 1864, № 5782).  Словник української мови в 11 томах