Значення в інших словниках
-
сивець —
сиве́ць іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
сивець —
див. кінь; сивий
Словник синонімів Вусика
-
сивець —
СИВЕ́ЦЬ, вця́, ч., розм. Те саме, що сива́ш. – Да як жаль же мені сивця-воронця, Сивця-воронця, білого копитця (П. Чубинський); Не першина сивцю́ війна (Номис); Після повернення з фронту жив і живе єдиним предчуттям: ось-ось і в його дворі заірже...
Словник української мови у 20 томах
-
сивець —
СИВЕ́ЦЬ, вця́, ч., розм. Те саме, що сива́ш. — Да як жаль же мені сивця-воронця, Сивця-воронця, білого копитця (Чуб., III, 1872, 295); Не першина сивцю́ війна (Номис, 1864, № 5782).
Словник української мови в 11 томах
-
сивець —
Сивець, -вця м. = сиваш. Не першина сивцю війна. Ном. № 5782. Да як жаль же мені сивця-воронця, сивця-воронця, білого копитця. Чуб. III. 295.
Словник української мови Грінченка