сивець
сиве́ць
-вця, ч., розм.
Те саме, що сиваш.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сивець — сиве́ць іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- сивець — див. кінь; сивий Словник синонімів Вусика
- сивець — СИВЕ́ЦЬ, вця́, ч., розм. Те саме, що сива́ш. – Да як жаль же мені сивця-воронця, Сивця-воронця, білого копитця (П. Чубинський); Не першина сивцю́ війна (Номис); Після повернення з фронту жив і живе єдиним предчуттям: ось-ось і в його дворі заірже... Словник української мови у 20 томах
- сивець — СИВЕ́ЦЬ, вця́, ч., розм. Те саме, що сива́ш. — Да як жаль же мені сивця-воронця, Сивця-воронця, білого копитця (Чуб., III, 1872, 295); Не першина сивцю́ війна (Номис, 1864, № 5782). Словник української мови в 11 томах
- сивець — Сивець, -вця м. = сиваш. Не першина сивцю війна. Ном. № 5782. Да як жаль же мені сивця-воронця, сивця-воронця, білого копитця. Чуб. III. 295. Словник української мови Грінченка