сивенький

Сивий, -а, -е

1) Сѣдой. Сивий дід.

2) Сѣрый. Раз приїде сивим конем, у другий — вороним. ЗОЮР. І. 97. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім як везе. посл. Сива шапка. Чуб. VII. 414. Гол. Од. 18. Брови чорні, очі сиві. Грин. III. 241.

3) Сизый. Ходить голуб сивий-волохатий. Мет. 10. Вилинула б з-під калини, як сива зозуля. Чуб. V. 51. Туманець сивий. Грин. III. 398. ум. сивенький, сивесенький. Дідусь сивесенький рида. Шевч. Ой ти, мій милесенький, голубе сивесенький. Чуб. V. 257.

Значення в інших словниках

1. сивенький — сиве́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сивенький — див. сивий  Словник синонімів Вусика
3. сивенький — -а, -е. Пестл. до сивий 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сивенький — СИВЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до си́вий 1–3. Під хатою дідусь сивенький Сидить, а сонечко низенько Уже спустилось над Дніпром (Т. Шевченко); Йонька .. привів собі в двір сивеньку конячку (Григорій Тютюнник); В хаті холодно. Ще грубки не топили. Тому, як дмухнути, – пара сивенька з рота (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
5. сивенький — СИВЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до си́вий 1 — 3. Під хатою дідусь сивенький Сидить, а сонечко низенько Уже спустилось над Дніпром (Шевч., II, 1963, 42); Йонька.. привів собі в двір сивеньку конячку (Тют.  Словник української мови в 11 томах