сивенький
Сивий, -а, -е
1) Сѣдой. Сивий дід.
2) Сѣрый. Раз приїде сивим конем, у другий — вороним. ЗОЮР. І. 97. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім як везе. посл. Сива шапка. Чуб. VII. 414. Гол. Од. 18. Брови чорні, очі сиві. Грин. III. 241.
3) Сизый. Ходить голуб сивий-волохатий. Мет. 10. Вилинула б з-під калини, як сива зозуля. Чуб. V. 51. Туманець сивий. Грин. III. 398. ум. сивенький, сивесенький. Дідусь сивесенький рида. Шевч. Ой ти, мій милесенький, голубе сивесенький. Чуб. V. 257.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сивенький — сиве́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- сивенький — див. сивий Словник синонімів Вусика
- сивенький — -а, -е. Пестл. до сивий 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сивенький — СИВЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до си́вий 1–3. Під хатою дідусь сивенький Сидить, а сонечко низенько Уже спустилось над Дніпром (Т. Шевченко); Йонька .. привів собі в двір сивеньку конячку (Григорій Тютюнник); В хаті холодно. Ще грубки не топили. Тому, як дмухнути, – пара сивенька з рота (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
- сивенький — СИВЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до си́вий 1 — 3. Під хатою дідусь сивенький Сидить, а сонечко низенько Уже спустилось над Дніпром (Шевч., II, 1963, 42); Йонька.. привів собі в двір сивеньку конячку (Тют. Словник української мови в 11 томах