сивенький
СИВЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до си́вий 1 — 3.
Під хатою дідусь сивенький Сидить, а сонечко низенько Уже спустилось над Дніпром (Шевч., II, 1963, 42);
Йонька.. привів собі в двір сивеньку конячку (Тют., Вир, 1964, 394);
Ти, зозуле сивенькая, Закуй ми [мені] сумненько, Най розпука та й лютая Вирве ми серденько (Пісні та романси.., II, 1956, 57);
В хаті холодно. Ще грубки не топили. Тому, як дмухнути, — пара сивенька з рота (Головко, І, 1957, 149).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сивенький — сиве́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- сивенький — див. сивий Словник синонімів Вусика
- сивенький — -а, -е. Пестл. до сивий 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сивенький — СИВЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до си́вий 1–3. Під хатою дідусь сивенький Сидить, а сонечко низенько Уже спустилось над Дніпром (Т. Шевченко); Йонька .. привів собі в двір сивеньку конячку (Григорій Тютюнник); В хаті холодно. Ще грубки не топили. Тому, як дмухнути, – пара сивенька з рота (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
- сивенький — Сивий, -а, -е 1) Сѣдой. Сивий дід. 2) Сѣрый. Раз приїде сивим конем, у другий — вороним. ЗОЮР. І. 97. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім як везе. посл. Сива шапка. Чуб. VII. 414. Гол. Од. 18. Брови чорні, очі сиві. Грин. III. 241. 3) Сизый. Словник української мови Грінченка