сивинка
СИВИ́НКА, и, ж., розм.
Сиві волосини.
Брови [у Туркенича] – наче сміливо розігнуті підкови, кутки губ опущені вниз, здоровенний, без сивинки (М. Рудь);
// Окрема сива волосина.
Підтягнутий, з чорним чубом без жодної сивинки, він [В. О. Сухомлинський] виглядав ще молодшим (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)