Словник української мови в 11 томах

сивинка

СИВИ́НКА, и, ж., розм. Сиві волосини.

Брови [у Туркенича] — наче сміливо розігнуті підкови, кутки губ опущені вниз, здоровенний, без сивинки (Рудь, Гомін.., 1959, 7);

// Окрема сива волосина.

Підтягнутий, з чорним чубом без жодної сивинки, він [В. О. Сухомлинський] виглядав ще молодшим (Знання.., 9, 1967, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. сивинка — сиви́нка 1 іменник жіночого роду сиве волосся розм. сиви́нка 2 іменник жіночого роду сива волосина розм.  Орфографічний словник української мови
  2. сивинка — див. сивина  Словник синонімів Вусика
  3. сивинка — -и, ж., розм. Сиві волосини. || Окрема сива волосина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сивинка — СИВИ́НКА, и, ж., розм. Сиві волосини. Брови [у Туркенича] – наче сміливо розігнуті підкови, кутки губ опущені вниз, здоровенний, без сивинки (М. Рудь); // Окрема сива волосина. Підтягнутий, з чорним чубом без жодної сивинки, він [В. О. Сухомлинський] виглядав ще молодшим (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах