сивинка
СИВИ́НКА, и, ж., розм. Сиві волосини.
Брови [у Туркенича] — наче сміливо розігнуті підкови, кутки губ опущені вниз, здоровенний, без сивинки (Рудь, Гомін.., 1959, 7);
// Окрема сива волосина.
Підтягнутий, з чорним чубом без жодної сивинки, він [В. О. Сухомлинський] виглядав ще молодшим (Знання.., 9, 1967, 4).
Словник української мови (СУМ-11)