сивомудрий
СИВОМУ́ДРИЙ, а, е, поет.
Розумний, навчений досвідом.
Повнісінька зала великого театру .. Сивомудрі голови старших поруч барвистих хусток на юних кучерях гострооких дівчаток... (Остап Вишня);
* Образно. І стоїть він [Київ] над сивомудрим Славутичем – прекрасний, квітучий, древній і водночас такий молодий! (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)