сивомудрий
СИВОМУ́ДРИЙ, а, е, поет. Розумний, навчений досвідом.
Повнісінька зала великого театру.. Сивомудрі голови старших поруч барвистих хусток на юних кучерях гострооких дівчаток… (Вишня, II, 1956, 13);
*Образно. І стоїть він [Київ] над сивомудрим Славутичем — прекрасний, квітучий, древній і водночас такий молодий! (Знання.., 11, 1968, 5).
Словник української мови (СУМ-11)