сигналити
СИГНА́ЛИТИ, лю, лиш, недок.
Те саме, що сигналізува́ти 1, 2.
Клюкін почав їм сигналити прапорцями (З. Тулуб);
Дзвеніли трамваї, сигналили автомашини, поскрипували на поворотах опецькуваті тролейбуси (Л. Дмитерко);
Всі раптом згадали, що вже пізно і, мабуть, треба сигналити на вечерю (О. Іваненко);
Із вишки із сторожової Сигналять хлопці: турки мчать! (Я. Шпорта);
В тому кінці села затрубив пастух – сигналив жінкам, щоб корови доїли (М. Томчаній).
Словник української мови (СУМ-20)