сигнальний

СИГНА́ЛЬНИЙ, а, е.

Прикм. до сигна́л 1; який є сигналом.

Сигнальний дзвінок, сповіщаючи, що надійшов львівський поїзд, подіяв на нього, мов електричний ток [струм] (І. Франко);

Крізь морок ночі .. роз'ятрено червоніють сигнальні вогні на кораблях, що ледь проступають силуетами з пітьми (О. Гончар);

// Признач. для подавання сигналів.

Кліпнула сигнальна лампочка, закрутилась верхня лебідка (Ю. Яновський);

Ніна майже інстинктивно вхопила згорнутий сигнальний прапорець (з газ.);

З марсового і сигнального містків, з інших бойових постів долинули тривожні вигуки: – Торпеда... Торпеда! (Д. Ткач);

Сигнальне обладнання (з наук. літ.);

// у знач. ім. сигна́льний, ного, ч. Те саме, що сигна́льник 1.

– Людина за бортом! – вигукнув з щогли сигнальний (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. сигнальний — сигна́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сигнальний — [сиегнал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. сигнальний — -а, -е. Прикм. до сигнал 1); який є сигналом. || Признач. для подавання сигналів. Сигнальна музика. || у знач. ім. сигнальний, -ного, ч. Те саме, що сигнальник 1). Друга сигнальна система фізіол.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сигнальний — Гасловий, ясовий  Словник чужослів Павло Штепа
5. сигнальний — Сигна́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. сигнальний — СИГНА́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до сигна́л 1; який є сигналом. Сигнальний дзвінок, сповіщаючи, що надійшов львівський поїзд, подіяв на нього, мов електричний ток [струм] (Фр., VI, 1951, 319); Крізь морок ночі..  Словник української мови в 11 томах