сигнатура
СИГНАТУ́РА, и, ж.
1. Копія рецепта лікаря, яку прикріплюють до ліків, що відпускають замовникові.
2. полігр. Цифра на першій і третій сторінках друкованого аркуша в книжці чи журналі, що позначає порядковий номер цього аркуша при брошуруванні видання.
3. спец. Ідентифікатор певних властивостей або ознак деяких формально визначених об'єктів.
Сигнатурою алгебричної системи є набір операцій та відношень, визначених на її носії (з наук.-попул. літ.);
Сигнатура атаки (віруса) – це характерні ознаки атаки або віруса, які використовуються для їх виявлення. Більшість сучасних антивірусів, сканерів вразливостей і систем виявлення вторгнень використовують синтаксичні сигнатури, взяті безпосередньо з тіла атаки. Існують також сигнатури, які базуються на поведінці або аномаліях, наприклад, як реакція на занадто агресивне звернення до якогось мережевого порту на комп'ютері (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)