сигнатура

сигнату́ра

(лат. signatura, від signo – визначаю, позначую)

1. Копія рецепта лікаря, яка додається в аптеці до ліків, що відпускаються.

2. Порядковий номер друкованого аркуша в книзі або журналі, який проставляється під останнім рядком (у лівому кутку) першої (поряд з нормою) і третьої полоси (сторінки) кожного аркуша для контролю правильності фальцювання аркушів.

3. Невелика виїмка на передній стінці ніжки літери, яка допомагає на дотик правильно встановити положення літери при наборі.

Значення в інших словниках

1. сигнатура — Сигнату́ра: — цифра на першій і третій сторінках друкованого аркуша в книжці чи журналі, що позначає порядковий номер цього аркуша при брошуруванні [53]  Словник з творів Івана Франка
2. сигнатура — сигнату́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. сигнатура — -и, ж. 1》 Копія рецепта лікаря, яку прикріплюють до ліків, що відпускають замовникові. || Частина рецепта, в якій зазначений спосіб прийому ліків. 2》 друк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сигнатура — Підпис  Словник чужослів Павло Штепа
5. сигнатура — СИГНАТУ́РА, и, ж. 1. Копія рецепта лікаря, яку прикріплюють до ліків, що відпускають замовникові. 2. полігр. Цифра на першій і третій сторінках друкованого аркуша в книжці чи журналі, що позначає порядковий номер цього аркуша при брошуруванні видання.  Словник української мови у 20 томах
6. сигнатура — СИГНАТУ́РА, и, ж. 1. Копія рецепта лікаря, яку прикріплюють до ліків, що відпускають замовникові. 2. друк. Цифра на першій і третій сторінках друкованого аркуша в книжці чи журналі, що позначає порядковий номер цього аркуша при брошуруванні видання.  Словник української мови в 11 томах
7. сигнатура — (лат. — визначати) Напис на п'єдесталі давнього пам'ятника, статуї із зазначенням зображеної особи, часу виконання або автора.  Архітектура і монументальне мистецтво