сидня
СИДНЯ́, і́, ж., розм.
1. Дія і стан за знач. сиді́ти 1–5.
Од сидні в хаті за малюванням вона трохи не забула ходить (І. Нечуй-Левицький);
Вони не уважають, що важко потомились, поблідли від сидні в душній хаті за марудною роботою (Леся Українка).
2. Неробство, ледарство, байдикування.
Словник української мови (СУМ-20)