сидуха

СИДУ́ХА, и, ж., розм., заст.

Жінка, що займається дрібною приватною торгівлею на ринку або на вулиці.

Старі сидухи й перекупки гнали їх [пашів] кочергами через торжок (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. сидуха — сиду́ха іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. сидуха — -и, ж., розм., заст. Жінка, що займається дрібною приватною торгівлею на ринку або на вулиці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сидуха — сиду́ха вул. пліткарка (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. сидуха — ТОРГО́ВКА (жінка, яка займається дрібною приватною торгівлею), КРА́МА́РКА, СИДУ́ХА (СІДУ́ХА) заст. Вже стояли.. декілька стільців перекупок, крамарок (Панас Мирний); Старі сидухи й перекупки гнали їх (пашів) кочергами через торжок (І. Нечуй-Левицький).  Словник синонімів української мови
5. сидуха — СИДУ́ХА, и, ж., розм., заст. Жінка, що займається дрібною приватною торгівлею на ринку або на вулиці. Старі сидухи й перекупки гнали їх [пашів] кочергами через торжок (Н.-Лев., IV, 1956, 35).  Словник української мови в 11 томах