Лексикон львівський: поважно і на жарт

сидуха

сиду́ха вул. пліткарка (ст)

Лексикон львівський: поважно і на жарт

Значення в інших словниках

  1. сидуха — сиду́ха іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. сидуха — -и, ж., розм., заст. Жінка, що займається дрібною приватною торгівлею на ринку або на вулиці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сидуха — СИДУ́ХА, и, ж., розм., заст. Жінка, що займається дрібною приватною торгівлею на ринку або на вулиці. Старі сидухи й перекупки гнали їх [пашів] кочергами через торжок (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  4. сидуха — ТОРГО́ВКА (жінка, яка займається дрібною приватною торгівлею), КРА́МА́РКА, СИДУ́ХА (СІДУ́ХА) заст. Вже стояли.. декілька стільців перекупок, крамарок (Панас Мирний); Старі сидухи й перекупки гнали їх (пашів) кочергами через торжок (І. Нечуй-Левицький).  Словник синонімів української мови
  5. сидуха — СИДУ́ХА, и, ж., розм., заст. Жінка, що займається дрібною приватною торгівлею на ринку або на вулиці. Старі сидухи й перекупки гнали їх [пашів] кочергами через торжок (Н.-Лев., IV, 1956, 35).  Словник української мови в 11 томах