сидуха —
сиду́ха іменник жіночого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
сидуха —
-и, ж., розм., заст. Жінка, що займається дрібною приватною торгівлею на ринку або на вулиці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сидуха —
СИДУ́ХА, и, ж., розм., заст. Жінка, що займається дрібною приватною торгівлею на ринку або на вулиці. Старі сидухи й перекупки гнали їх [пашів] кочергами через торжок (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
сидуха —
ТОРГО́ВКА (жінка, яка займається дрібною приватною торгівлею), КРА́МА́РКА, СИДУ́ХА (СІДУ́ХА) заст. Вже стояли.. декілька стільців перекупок, крамарок (Панас Мирний); Старі сидухи й перекупки гнали їх (пашів) кочергами через торжок (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови
сидуха —
СИДУ́ХА, и, ж., розм., заст. Жінка, що займається дрібною приватною торгівлею на ринку або на вулиці. Старі сидухи й перекупки гнали їх [пашів] кочергами через торжок (Н.-Лев., IV, 1956, 35).
Словник української мови в 11 томах