сидячка
СИДЯ́ЧКА, и, ж., розм.
1. Дія і стан за знач. сиді́ти 1–5.
Уже з годину хлопці ждуть, нудьгуючи без діла. – Пора цю музику кінчать, – сказав Петро похмуро, – набридла всім сидячка ця, та ще у кожній зміні (П. Дорошко).
2. Неробство, ледарство, байдикування.
Словник української мови (СУМ-20)