сидячка
СИДЯ́ЧКА, и, ж., розм.
1. Дія і стан за знач. сиді́ти 1 — 5.
Уже з годину хлопці ждуть, нудьгуючи без діла. — Пора цю музику кінчать, — сказав Петро похмуро, — набридла всім сидячка ця, та ще у кожній зміні (Дор., Три богатирі, 1959, 45).
2. Неробство, ледарство, байдикування.
Словник української мови (СУМ-11)