сидір
СИ́ДІР, дора, ч., розм., жарт.
Торбина з харчами; їстівні припаси.
– Розшукаєте в земельному відділі мого дружка Ярему Гуркала, передасте од мене привіт і сидора (М. Стельмах);
– О-о, паничику! То в твоєму сидорі всякого добра повно! Се славно... (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)