сизокрилець
СИЗОКРИ́ЛЕЦЬ, льця, ч., нар.-поет.
Птах із сизими крилами (здебільшого про голубів, орлів).
На могилі він бачив не голубів, а якусь дрібноту пташиного роду, але як добре буде сказати слово істини про сизокрильців, бо ж сам святий дух голубом носиться над грішною землею (М. Стельмах);
Ой як на Чорному морі, та на білому камені, Орел-сизокрилець квилить-проквиляє... (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)