силани
СИЛА́НИ, ів, мн. (одн. сила́н, у, ч.).
Дуже отруйні сполуки кремнію з воднем, що на повітрі самозаймаються або вибухають.
Силани аналогічні вуглеводням, але відрізняються від них нестійкістю (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)