силани
СИЛА́НИ, ів, мн. (одн. сила́н, у, ч.). Дуже отруйні сполуки кремнію з воднем, що на повітрі самозаймаються або вибухають.
Силани аналогічні вуглеводням, але відрізняються від них нестійкістю (Заг. хімія, 1955, 444).
Словник української мови (СУМ-11)