силенний
СИЛЕ́ННИЙ, а, е, розм.
Дуже сильний (у 1–5, 10 знач.).
Був собі Лев – король силенний, Такого не було ніде (Л. Глібов);
У бійців плечі дужі, силенні (В. Бичко);
Коли над нивою моєю .. дощ силенний упаде, Радію я (І. Манжура);
– А справді! Яка то була силенна любов у велетнів (І. Нечуй-Левицький);
– Ну, той же артист! Що ви хочете – басище силенне (А. Головко);
– Набралася річка такої силенної сили, що жодна скеля перед нею не встоїть (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)