силуетитися
СИЛУЕ́ТИТИСЯ, иться, недок., поет.
Виднітися, виділятися силуетом.
Я люблю тебе, душевного поета, Той мені Єсенін – синій “сон”... Тихо так тополя силуетиться, І його рядки, як меду сот (Ю. Яновський);
Мчаться і мчаться... куди?.. невідомо. Може, душа – цей далекий свисток?! Прямо – трюмо, й силуетиться в ньому темний юнак і круг шиї – платок (В. Сосюра).
Словник української мови (СУМ-20)