символічний
СИМВОЛІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який містить у собі символи, символізує собою що-небудь, є символом чогось.
З-під опущених вій споглядала вона несміливо на одну з символічних постатей пам'ятника (Н. Кобринська);
Розжарене призахідне сонце забарвило ввесь світ символічним кривавим кольором (О. Довженко);
Було щось символічне в цій панорамі заводів, таких близьких і таких недосяжно далеких водночас (П. Загребельний);
Леся Українка, що взагалі мала нахил по-своєму освітлювати і по-своєму повертати світові теми.., підкреслювала символічне значення прометеївського міфа, прометеївського духу (М. Рильський);
– Треба гартуватись, – подумала [Катерина], надаючи глибшого, наче символічного змісту цим словам (Ірина Вільде);
За деякими квітами і рослинами .. у наш час збереглося їх символічне значення (з наук.-попул. літ.).
2. Умовний, уявний.
Я намагався втягти шию в комір кожушка, але комірець в солдатському кожушку настільки вузенький, що мав швидше символічне значення (І. Багмут);
Вартість, лишаючи осторонь її чисто символічний вираз у знаку вартості, існує тільки в тій чи іншій споживній вартості, в тій чи іншій речі (з наук. літ.).
3. Який стосується символізму; символістський.
Символічна п'єса.
Словник української мови (СУМ-20)