Словник української мови у 20 томах

симплока

СИМПЛО́КА, и, ж.

Фігура синтаксичного паралелізму в суміжних рядках вірша, в яких або одинаковий початок і кінець при різній середині, або навпаки – різні початок і кінець при одинаковій середині.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. симплока — -и, ж. Стилістична фігура, в якій дві частини фрази мають подібні початок і закінчення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. симплока — си́мплока (від грец. συμπλοκή – сплетіння, з’єднання) стилістична фігура, в якій дві частини фрази мають подібні початок і закінчення.  Словник іншомовних слів Мельничука