Великий тлумачний словник сучасної мови

симплока

си́мплока

-и, ж.

Стилістична фігура, в якій дві частини фрази мають подібні початок і закінчення.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. симплока — СИМПЛО́КА, и, ж. Фігура синтаксичного паралелізму в суміжних рядках вірша, в яких або одинаковий початок і кінець при різній середині, або навпаки – різні початок і кінець при одинаковій середині.  Словник української мови у 20 томах
  2. симплока — си́мплока (від грец. συμπλοκή – сплетіння, з’єднання) стилістична фігура, в якій дві частини фрази мають подібні початок і закінчення.  Словник іншомовних слів Мельничука