симфонічний
СИМФОНІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до симфо́нія 1.
Симфонічні форми музики;
// Пов'язаний з симфонією.
Симфонічна обробка музичної теми;
Різні етапи, всі визначні події нашого життя знаходили і знаходять мій відгомін у величному симфонічному звучанні його [П. Тичини] поезії (А. Малишко).
2. Признач. для виконання оркестром із смичкових, духових і ударних інструментів; пов'язаний з таким виконанням.
За повоєнні часи українська симфонічна та камерна музика збагатилася рядом видатних творів (із журн.);
Серед різних жанрів симфонічної музики головне місце в творчості Чайковського належить симфонії (з наук.-попул. літ.);
Симфонічна сюїта;
// Який складається з творів, признач. для виконання на таких інструментах.
В Колонному залі Української державної філармонії відбувся симфонічний концерт з творів литовських композиторів (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)