синантроп
СИНА́НТРОП, а, ч.
Викопна людина, що жила в епоху нижнього палеоліту і становить найдавнішу стадію розвитку людини.
Люди ашельської епохи [раннього палеоліту] порівняно до пітекантропа були біологічно більш високо організованими і належали до фізичного типу, відомого в науці під назвою синантропа (з наук. літ.);
До недавнього часу найдревнішими людьми називала пітекантропів, рештки яких знайдені на острові Ява, і синантропів з Китаю (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)