синантроп

сина́нтроп

-а, ч.

Викопна людина, що жила в епоху нижнього палеоліту і становить найдавнішу стадію розвитку людини.

Значення в інших словниках

1. синантроп — сина́нтроп іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. синантроп — СИНА́НТРОП, а, ч. Викопна людина, що жила в епоху нижнього палеоліту і становить найдавнішу стадію розвитку людини...  Словник української мови у 20 томах
3. синантроп — сина́нтроп (від лат. Sina – Китай і ...антроп) стародавня викопна людина. За типом близька до пітекантропа. Жив за антропогенового періоду кайнозою. Рештки С. знайдено в Китаї.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. синантроп — СИНА́НТРОП, а, ч. Викопна людина, що жила в епоху нижнього палеоліту і становить найдавнішу стадію розвитку людини...  Словник української мови в 11 томах