синекдоха

СИНЕ́КДОХА, и, ж., літ.

Один із тропів, для якого характерне вживання назви частини замість цілого, видового поняття замість родового, однини в значенні множини або навпаки.

В публіцистичних творах Лесі Українки знайшли широке застосування найрізноманітніші види тропів: від найпростіших – епітета й порівняння, до найскладніших – метафори, метонімії, синекдохи, алегорії (із журн.).

Значення в інших словниках

1. синекдоха — сине́кдоха іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. синекдоха — (гр. synekdochе — співвіднесення) тpоп, вид метонімії, вислiв, заснований на кiлькiсному зiставленнi пpедметiв, на замiнi “ми” замість “я”, частиною цiлого, одним — сукупностi і навпаки: А штани та каpтузи посiдали на вози (С. Олiйник); фігура слова, що надає йому ширшого значення, ніж звичайно.  Словник стилістичних термінів
3. синекдоха — -и, ж., літ. Один із тропів, для якого характерне вживання назви частини замість цілого, видового поняття замість родового, однини в значенні множини або навпаки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. синекдоха — сине́кдоха (грец. συνεκδοχή, від σύν – разом і εκδοχή – переймання) один із засобів підсилення виразності художньої мови, різновидність метонімії. Заснована на кількісному зіставленні предметів, явищ, на заміні частиною цілого, одним предметом – сукупності їх.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. синекдоха — Сине́кдоха, -хн; -дохи, -дох  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. синекдоха — СИНЕ́КДОХА, и, ж., літ. Один із тропів, для якого характерне вживання назви частини замість цілого, видового поняття замість родового, однини в значенні множини або навпаки.  Словник української мови в 11 томах