синець
СИНЕ́ЦЬ, нця́, ч.
1. Посиніле місце на тілі, обличчі як слід від удару, стусана і т. ін.
Кому пироги й млинці, кому ґулі та синці (прислів'я);
Уляна, плачучи, показує сусідці .. синці – гостинці п'яного, сердитого чоловіка (М. Коцюбинський);
Глянувши на матір, на її почорніле, витягнуте лице, на запалі очі і криваві синці на руках, Оля не витримала (Л. Юхвід);
На його лиці красувався великий синець (М. Ю. Тарновський);
* У порівн. Аж почорнів сердега Прокіп, уся пика, як один суцільний синець, балакати по-людському розучився (А. Головко).
2. Прісноводна риба, різновид ляща.
Синець штучних морів – смачна риба, її сушать, в'ялять тощо (з газ.).
3. Те саме, що воло́шка¹.
Такими [кореневищними] бур'янами є пирій, синець, гострець (з наук.-попул. літ.).
Поби́ти до синці́в див. поби́ти;
(1) Синці́ (круги́, ко́ла, кружки́) під (попі́д) очи́ма – темні, з синюватим відтінком кола під очима від нездужання, втоми і т. ін.
Швагер вийшов із церкви. Круги під очима, видко, зморився (М. Коцюбинський);
Змарніле лице, щоки позападались, попід очі стояли темні кружки (А. Чайковський);
Лише кілька ледве помітних зморщок на чолі і чорні круги під очима свідчили про напружену працю (М. Трублаїні);
У Миколи були великі сині кола під очима й раз по раз хапав за горло сухий кашель (І. Багряний);
Вона знала, що, так стоячи, приховувала зрадливі зморшки на щоках і в куточках рота, синці під очима (Н. Рибак);
Синці попід очима ще дужче потемніли, й зморшки, що промінцями розходяться з кутиків очей, поглибшали (Микита Чернявський).
Словник української мови (СУМ-20)