синець

СИНЕ́ЦЬ, нця́, ч.

1. Посиніле місце на тілі, обличчі як слід від удару, стусана і т. ін.

Кому пироги й млинці, кому ґулі та синці (прислів'я);

Уляна, плачучи, показує сусідці .. синці – гостинці п'яного, сердитого чоловіка (М. Коцюбинський);

Глянувши на матір, на її почорніле, витягнуте лице, на запалі очі і криваві синці на руках, Оля не витримала (Л. Юхвід);

На його лиці красувався великий синець (М. Ю. Тарновський);

* У порівн. Аж почорнів сердега Прокіп, уся пика, як один суцільний синець, балакати по-людському розучився (А. Головко).

2. Прісноводна риба, різновид ляща.

Синець штучних морів – смачна риба, її сушать, в'ялять тощо (з газ.).

3. Те саме, що воло́шка¹.

Такими [кореневищними] бур'янами є пирій, синець, гострець (з наук.-попул. літ.).

Поби́ти до синці́в див. поби́ти;

(1) Синці́ (круги́, ко́ла, кружки́) під (попі́д) очи́ма – темні, з синюватим відтінком кола під очима від нездужання, втоми і т. ін.

Швагер вийшов із церкви. Круги під очима, видко, зморився (М. Коцюбинський);

Змарніле лице, щоки позападались, попід очі стояли темні кружки (А. Чайковський);

Лише кілька ледве помітних зморщок на чолі і чорні круги під очима свідчили про напружену працю (М. Трублаїні);

У Миколи були великі сині кола під очима й раз по раз хапав за горло сухий кашель (І. Багряний);

Вона знала, що, так стоячи, приховувала зрадливі зморшки на щоках і в куточках рота, синці під очима (Н. Рибак);

Синці попід очима ще дужче потемніли, й зморшки, що промінцями розходяться з кутиків очей, поглибшали (Микита Чернявський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синець — сине́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. синець — [сиенец'] -н'ц'а, ор. -нцем, м. (на) -н'ц'і Орфоепічний словник української мови
  3. синець — -нця, ч. 1》 Посиніле місце на тілі, обличчі як слід удару, стусана і т. ін. 2》 Прісноводна риба, різновид ляща. 3》 Те саме, що волошка I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. синець — сине́ць волошка (ст)||блават Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. синець — ВОЛО́ШКА (польова трав'яниста рослина з синіми квітками), СИНЕ́ЦЬ, ЦЕНТА́ВРІЯ, БЛАВА́Т діал., БЛАВА́ТКА діал. Зеленіють жита.. І волошки у полі синіють (В. Сосюра); Ішли плантаціями, житами, рвали мак, блават, співали (К. Гордієнко). Словник синонімів української мови
  6. синець — Сине́ць, -нця́, -нце́ві; синці́, -нці́в = синя́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. синець — СИНЕ́ЦЬ, нця́, ч. 1. Посиніле місце на тілі, обличчі як слід удару, стусана і т. ін. Кому пироги й млинці, кому гулі та синці (Укр.. присл.., 1955, 285); Уляна, плачучи, показує сусідці.. синці — гостинці п’яного, сердитого чоловіка (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. синець — Синець, -нця м. 1) = синяк 1. Подивись на твоє личко, маєш синців сорок. 2) Рыба. Abramis ballerus. Браун. 26. 3) раст. а) синяк 3. ЗЮЗО. І. 121. б) Centaurea cyanus. Вх. Лем. 464. Словник української мови Грінченка